Бруклін — це теж Нью-Йорк, або Навіщо одному місту п’ять боро
Фраза «Ми живемо в Брукліні, а сьогодні поїдемо до Нью-Йорка» звучить приблизно як «Ми живемо на Подолі, а сьогодні поїдемо до Києва». Начебто всі зрозуміли, що людина мала на увазі, але географія десь тихенько заплакала:) У випадку з Нью-Йорком плутанина особливо живуча: хмарочоси Манхеттена настільки успішно представляють усе місто в кіно, на листівках і в головах туристів, що решта його території часом виглядає як необов’язковий додаток. Насправді ж Нью-Йорк складається з п’яти великих частин — Манхеттена, Брукліна, Квінса, Бронкса та Стетен Айленда. І жодна з них не є «майже Нью-Йорком».
Ці п’ять частин називаються boroughs — українською зазвичай кажуть «боро». Перекласти просто як «райони» можна, але тоді виникає інша плутанина: Гарлем, Сохо, Асторія чи Брайтон-Біч — це теж райони у звичному розумінні слова, тільки значно дрібніші. Гарлем розташований у Манхеттені, Асторія — у Квінсі, Брайтон-Біч — у Брукліні. Тобто боро — це великий адміністративний рівень, а всередині вже розгортається цілий світ окремих місцевостей зі своїми назвами, історіями й переконанням мешканців, що саме в них найкраща піца та бейгели.
До речі, Нью-Йорк — це ще й назва штату, в якому розташоване місто. Тому New York State і New York City — різні речі, а столиця штату взагалі Олбані. На цьому місці людина, яка вперше розбирається з американською географією, вже має повне право відкласти карту й зробити собі каву. Але почекайте: далі буде ще цікавіше.
Сучасний Нью-Йорк із п’ятьма боро з’явився 1 січня 1898 року. До цього території, які сьогодні здаються частинами одного великого організму, мали різну адміністративну історію. Бруклін був окремим містом, частини нинішнього Бронкса приєднали до Нью-Йорка ще до великого об’єднання, а на території майбутнього Квінса існували окремі міста й містечка. Їх не просто обвели новою лінією на туристичній карті: довелося домовлятися про владу, податки, інфраструктуру та спільне майбутнє. Як і в будь-якій великій родині, питання «хто за все це платитиме?» виникло значно раніше, ніж спільне сімейне фото.
Особливо непросто було з Брукліном. Уявіть: ви живете у великому самостійному місті, маєте власну історію й гордість, а вам пропонують стати частиною сусіднього. Не дивно, що ентузіазм поділяли не всі. На дорадчому референдумі 1894 року в Брукліні за об’єднання проголосували 64 744 людини, проти — 64 467. Перевага становила лише 277 голосів! Сам референдум ще не об’єднував міста автоматично — попереду залишалися політичні баталії та законодавчі рішення. Але масштаб сумнівів ця арифметика показує прекрасно. Тож коли хтось особливо підкреслює, що він із Брукліна, у цієї гордості є довга історична передмова.
А тепер — невелика адміністративна головоломка. Кожне з п’яти боро сьогодні одночасно відповідає окремому округу штату, який ще можна назвати «графство», тобто county. Але назви збігаються не завжди: Манхеттен — це New York County, Бруклін — Kings County, Стетен Айленд — Richmond County. І лише Квінс та Бронкс у цій компанії вирішили не ускладнювати людям життя: Queens County і Bronx County. Саме тому слова Kings або Richmond на офіційних документах зовсім не означають, що вас випадково відправили до іншого міста. Це той самий Бруклін або Стетен Айленд, просто в іншому адміністративному костюмі.
Причому схема «п’ять боро — п’ять округів» склалася не вся в один день. Бронкс став окремим округом лише 1914 року; до цього він уже був окремим боро, але ще входив до New York County. А старий округ Queens був більший за територію, яка увійшла до міста: з його східної частини 1899 року утворили округ Nassau. Якщо ви вже почали підозрювати, що тут щось робили спеціально для ускладнення життя майбутнім гідам, я вас розумію. Насправді це звичайні сліди історії: міські кордони змінювалися, а старі назви й установи не завжди рухалися з ними синхронно.
Чи означає це, що у Нью-Йорка п’ять мерів? Ні, мер у міста один. Але в кожного боро є власний обраний президент — borough president. Це не президент маленької незалежної держави й не окремий міський голова: він представляє інтереси свого боро, бере участь у бюджетних та містобудівних процесах, працює з місцевими громадами. А ще в місті існує 59 громадських рад — community boards, які займаються локальними питаннями й надають рекомендації. Тож якщо на п’яти назвах вам здалося, що адміністративну будову Нью-Йорка вже вивчено, це був лише вступний урок.
На карті теж є свої жарти. Бруклін і Квінс фізично лежать на острові Лонг-Айленд, хоча в побуті під поїздкою «на Лонг-Айленд» зазвичай мають на увазі територію далі на схід, за межами міста. Тому вислів «Я живу на Лонг-Айленді» та адреса в Брукліні можуть бути географічно сумісними, але у звичайній розмові потребуватимуть пояснення. А Коні-Айленд, попри власне ім’я й сильний характер, — це частина Брукліна, а не шосте боро. Кількість атракціонів, хот-догів і спогадів про літо на адміністративний статус не впливає.
І мій улюблений тип нью-йоркської географічної задачі: чи можна жити в Манхеттені, але не на острові Манхеттен? Можна. Є місцевість Марбл-Хілл — Marble Hill. Наприкінці XIX століття прокладання судноплавного каналу відрізало її від острова, а згодом старе русло з іншого боку засипали, фізично з’єднавши її з материком біля Бронкса. Адміністративно ж Марбл-Гілл залишився частиною Манхеттена. Землю перекроїли, а документи вирішили залишитися на своєму. Тож вода між вами й островом ще не означає, що ви вже залишили це боро.
Усе це може здатися зайвими подробицями до моменту, коли ви починаєте обирати готель або планувати екскурсію. Адреса «Нью-Йорк» сама по собі ще майже нічого не говорить про те, скільки часу ви їхатимете до потрібного місця. Навіть назва боро дає лише загальне уявлення: важливі конкретна місцевість, транспорт і маршрут. Водночас поселитися за межами Манхеттена не означає жити за межами Нью-Йорка. Це означає побачити іншу його частину — з власним ритмом, забудовою, ресторанами та повсякденним життям.
Мені здається, найцікавіше в цих п’яти боро — те, що вони не розчинилися одне в одному після об’єднання. Місто спільне, а характерів у нього вистачить на кілька окремих міст. Манхеттен чудово виходить на обкладинках, але ньюйоркери живуть далеко за межами обкладинки. Тому, якщо хочете краще зрозуміти Нью-Йорк, варто хоча б іноді згорнути листівку з хмарочосами й розгорнути карту трохи ширше. Там теж Нью-Йорк. Просто він не весь помістився в кадр:)
Comments